перкусія
ПЕРКУ́СІЯ, ї, ж.
1. мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків.
Засновником перкусії – одного з класичних методів клінічного дослідження – є австрійський лікар Леопольд Ауенбруггер (1722–1809). Подальший поступальний хід розвитку вчення про перкусію грудної клітки є результатом спільної праці вчених різних країн (з наук. літ.);
Сучасний лікар-кардіолог не може обмежитися методом вислуховування та вистукування (перкусія) (з наук.-попул. літ.).
2. муз.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перкусія — перку́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перкусія — -ї, ж. 1》 мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків. 2》 Група ударних інструментів (гонг, трикутник, ксилофон, челеста тощо) в музичних ансамблях; особливо поширені в джазах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перкусія — (англ. percussion — удар) — загальна назва інструментів, які не входять до ударної установки — бонгі, бубон, гуipo. кабаца, камесо, конго, кастаньєти, маракаси, пандейра, чокало та інші). На інструментах... Словник-довідник музичних термінів
- перкусія — перку́сія (від лат. percussio – нанесення ударів) 1. Вистукування; метод дослідження внутрішніх органів. За характером звуку, що виникає при вистукуванні, можна встановити розміри і положення органів, а також характер їх ураження. Словник іншомовних слів Мельничука
- перкусія — ПЕРКУ́СІЯ, ї, ж., мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків. Сучасний лікар-кардіолог не може обмежитися методом вислуховування та вистукування (перкусія) (Знання.., 12, 1966, 4). Словник української мови в 11 томах