1. Словник-довідник музичних термінів

перкусія

(англ. percussion — удар) — загальна назва інструментів, які не входять до ударної установки — бонгі, бубон, гуipo. кабаца, камесо, конго, кастаньєти, маракаси, пандейра, чокало та інші). На інструментах П. грають не зайняті музиканти або запрошені виконавці. Застосування П. характерні для академічної, естрадної музики, деяких стилів сучасного джазу (афро-кубинського, боса нова,джаз-рок та ін.)

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перкусія — перку́сія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перкусія — -ї, ж. 1》 мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків. 2》 Група ударних інструментів (гонг, трикутник, ксилофон, челеста тощо) в музичних ансамблях; особливо поширені в джазах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перкусія — ПЕРКУ́СІЯ, ї, ж. 1. мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків. Словник української мови у 20 томах
  4. перкусія — перку́сія (від лат. percussio – нанесення ударів) 1. Вистукування; метод дослідження внутрішніх органів. За характером звуку, що виникає при вистукуванні, можна встановити розміри і положення органів, а також характер їх ураження. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. перкусія — ПЕРКУ́СІЯ, ї, ж., мед. Вистукування тіла людини пальцями або спеціальним молоточком для визначення стану її внутрішніх органів на підставі утворюваних при цьому звуків. Сучасний лікар-кардіолог не може обмежитися методом вислуховування та вистукування (перкусія) (Знання.., 12, 1966, 4). Словник української мови в 11 томах