перламутр

ПЕРЛАМУ́ТР, у, ч.

Внутрішній шар черепашок деяких морських і прісноводних молюсків, що має мінливе забарвлення і використовується як цінний матеріал для виготовлення ґудзиків, прикрас і т. ін.

Внутрішні стулки черепашок морських і прісноводних молюсків вкриті райдужною речовиною – перламутром (з газ.);

Підбігла [господиня] до невеличкого, перламутром викладеного столика (І. Франко);

Слідчий дістав з кишені канцелярський ножик з колодочкою, оздобленою перламутром (С. Чорнобривець);

* Образно. Сяйнув [Тимко] клавішним перламутром зубів (Григорій Тютюнник);

За вікном ішли росяні ранки і падали перламутри (М. Хвильовий);

* У порівн. Палали і мінилися перламутром під першим промінням сонця кольорові вікна магнатських палаців (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. перламутр — перламу́тр іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перламутр — -у, ч. Внутрішній шар черепашок деяких морських і прісноводних молюсків, що має мінливе забарвлення і використовується як цінний матеріал для виготовлення ґудзиків, прикрас і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перламутр — перламу́тр (нім. Perlmutter, від Perle – перлина і Mutter – мати) внутрішній шар мушлі двостулкових й черевоногих молюсків. Використовують для виготовлення прикрас і для оздоблення.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. перламутр — ПЕРЛАМУ́ТР, у, ч. Внутрішній шар черепашок деяких морських і прісноводних молюсків, що має мінливе забарвлення і використовується як цінний матеріал для виготовлення гудзиків, прикрас і т. ін.  Словник української мови в 11 томах