персик
ПЕ́РСИК, а, ч.
1. Невелике південне плодове дерево з ланцетоподібними листками.
– Сашо, запиши: дикий мигдаль з персиком не схрещується (О. Довженко);
В долині персики цвітуть, А в горах знову сніг (М. Рильський).
2. Запашний, соковитий плід цього дерева з жовтувато-червоною ворсистою шкіркою та великою борозенчастою кісточкою.
Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля... (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)