персоніфікувати

ПЕРСОНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, літ.

Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати.

Стародавні люде [люди] сильно персоніфікували всі ті речі, що їх бачили навколо себе, часто мислили їх як живих (з навч. літ.);

“Сон” Сковороди тільки персоніфікує Правду у вигляді бідної .. людини, яка лежить убита у церковному вівтарі (із журн.);

// Втілювати в образі конкретного персонажа.

Галан, як і Гоголь, не персоніфікує свого позитивного ідеалу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. персоніфікувати — персоніфікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. персоніфікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., літ. Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати. || Втілювати в образі конкретного персонажа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. персоніфікувати — Уособлювати, уособити, поусоблювати, втілювати, втілити, повтілювати, вутілювати, вутілити, див. олицетворений  Словник чужослів Павло Штепа
4. персоніфікувати — Персоніфікува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. персоніфікувати — ПЕРСОНІФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., літ. Надавати предметам, явищам природи або поняттям властивостей людини, тварини; уособлювати. «Сон» Сковороди тільки персоніфікує Правду у вигляді бідної..  Словник української мови в 11 томах