перспектива
ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж.
1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.
Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де предмети другого плану не взяті в масштабі, не відповідають законам лінійної перспективи (з наук.-попул. літ.);
// Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення.
Вабить сучасних художників, і живописців, і графіків, площинність і відсутність однолінійної перспективи, характерна для старовинної ікони (з газ.);
Їй [Марії] здається, що полотно надто здеталізоване, що картині трохи бракує перспективи (М. Слабошпицький);
// Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача.
Кіно запозичило з живопису мистецтво композиції, перспективи, світлотіні (з наук. літ.).
2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину.
Перспектива – наука про геометричні способи побудови предмета на площині (з наук. літ.).
3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину.
За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський);
Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (М. Шеремет);
У рамі вікна – сяйво каштанового квіту, а в перспективі – тополиний стрій (А. Крижанівський).
4. перев. мн. перспекти́ви, ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось.
– Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним далеких перспектив (І. Франко);
Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом (Ю. Смолич);
Кооперація з європейськими партнерами у науковій та технологічній галузях може відкрити нові перспективи перед нашою країною (з наук. літ.);
// Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього.
Репортер з захопленням потер руку об руку і з не меншим захопленням почав інформувати свою дружину про план і перспективи на завтрашній день (М. Хвильовий);
Думки, сподівання, перспективи, які виношував Тур із Горицвітом, тепер чіткіше окреслились і поширшали (М. Стельмах);
// Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому.
Не відкладай надовго вияснення сеї справи, бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже знати свої перспективи (Леся Українка);
Нині мусили обходитись .. борщем на обід та яйцями. Завтра чекає нас та ж перспектива (М. Коцюбинський);
Далі літо, річка, відпустка – загалом дівчина зрозуміла, що перспективу на цей рік має якнайкращу (В. Підмогильний).
(1) В істори́чній перспекти́ві – під кутом зору історичного розвитку, в процесі історичного розвитку чого-небудь.
Тут [у повісті “Захар Беркут”] ми маємо широкі картини в історичній перспективі (М. Коцюбинський);
Вона [праця] буде оцінена лише в історичній перспективі (В. Еллан-Блакитний);
(2) У (в) перспекти́ві:
а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.).
Село [Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі – гарні гори (М. Коцюбинський);
б) в майбутньому; у дальшому розвитку.
Він швидко зорієнтувався і побачив той закон глибше, зрозумів його у перспективі (В. Кучер);
Україні пропонують у перспективі вступ до Європейського співтовариства (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)