перспектива
ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж.
1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.
Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де предмети другого плану не взяті в масштабі, не відповідають законам лінійної перспективи (з наук.-попул. літ.);
// Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення.
Вабить сучасних художників, і живописців, і графіків, площинність і відсутність однолінійної перспективи, характерна для старовинної ікони (з газ.);
Їй [Марії] здається, що полотно надто здеталізоване, що картині трохи бракує перспективи (М. Слабошпицький);
// Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача.
Кіно запозичило з живопису мистецтво композиції, перспективи, світлотіні (з наук. літ.).
2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину.
Перспектива – наука про геометричні способи побудови предмета на площині (з наук. літ.).
3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину.
За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський);
Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (М. Шеремет);
У рамі вікна – сяйво каштанового квіту, а в перспективі – тополиний стрій (А. Крижанівський).
4. перев. мн. перспекти́ви, ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось.
– Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним далеких перспектив (І. Франко);
Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом (Ю. Смолич);
Кооперація з європейськими партнерами у науковій та технологічній галузях може відкрити нові перспективи перед нашою країною (з наук. літ.);
// Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього.
Репортер з захопленням потер руку об руку і з не меншим захопленням почав інформувати свою дружину про план і перспективи на завтрашній день (М. Хвильовий);
Думки, сподівання, перспективи, які виношував Тур із Горицвітом, тепер чіткіше окреслились і поширшали (М. Стельмах);
// Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому.
Не відкладай надовго вияснення сеї справи, бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже знати свої перспективи (Леся Українка);
Нині мусили обходитись .. борщем на обід та яйцями. Завтра чекає нас та ж перспектива (М. Коцюбинський);
Далі літо, річка, відпустка – загалом дівчина зрозуміла, що перспективу на цей рік має якнайкращу (В. Підмогильний).
(1) В істори́чній перспекти́ві – під кутом зору історичного розвитку, в процесі історичного розвитку чого-небудь.
Тут [у повісті “Захар Беркут”] ми маємо широкі картини в історичній перспективі (М. Коцюбинський);
Вона [праця] буде оцінена лише в історичній перспективі (В. Еллан-Блакитний);
(2) У (в) перспекти́ві:
а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.).
Село [Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі – гарні гори (М. Коцюбинський);
б) в майбутньому; у дальшому розвитку.
Він швидко зорієнтувався і побачив той закон глибше, зрозумів його у перспективі (В. Кучер);
Україні пропонують у перспективі вступ до Європейського співтовариства (з газ.).
Значення в інших словниках
- перспектива — перспекти́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перспектива — ок. оковид; (далека) плян; (широка) панорама, картина; (найближча) майбутнє; мн. ПЕРСПЕКТИВИ, г. вигляди, (розвитку) можливості, обрії. Словник синонімів Караванського
- перспектива — -и, ж. 1》 Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. || Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перспектива — Віддаль, (у часі) можливості, вигляди Словник чужослів Павло Штепа
- перспектива — Перспекти́ва, -ви; -кти́ви, -кти́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перспектива — перспекти́ва (франц. perspective, від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) 1. Спосіб зображення об’ємних фігур на площині залежно від уявних змін їхньої величини, чіткості, зумовлений ступенем віддаленості від глядача. 2. Вид у далечінь. Словник іншомовних слів Мельничука
- перспектива — Спосіб представлення тривимірних предметів на площині у такий спосіб, щоб у спостерігача виникло враження глибини; з точки зору геометрії — спосіб зображення просторових фігур на площині за допомогою центр. проекції. Універсальний словник-енциклопедія
- перспектива — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ... Словник синонімів української мови
- перспектива — ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж. 1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Словник української мови в 11 томах
- перспектива — рос. перспектива види, плани на майбутнє. Eкономічна енциклопедія
- перспектива — (фр. < лат. — добре бачити) 1. Багатопланова композиція протяжної вулиці або алеї. 2. Спосіб відображення просторового середовища, зображення об'ємних предметів на рівній площині або кривій поверхні, серед них найвідомішими вважаються... Архітектура і монументальне мистецтво