перспектива

ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж.

1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.

Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де предмети другого плану не взяті в масштабі, не відповідають законам лінійної перспективи (з наук.-попул. літ.);

// Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення.

Вабить сучасних художників, і живописців, і графіків, площинність і відсутність однолінійної перспективи, характерна для старовинної ікони (з газ.);

Їй [Марії] здається, що полотно надто здеталізоване, що картині трохи бракує перспективи (М. Слабошпицький);

// Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача.

Кіно запозичило з живопису мистецтво композиції, перспективи, світлотіні (з наук. літ.).

2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину.

Перспектива – наука про геометричні способи побудови предмета на площині (з наук. літ.).

3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину.

За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (М. Коцюбинський);

Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (М. Шеремет);

У рамі вікна – сяйво каштанового квіту, а в перспективі – тополиний стрій (А. Крижанівський).

4. перев. мн. перспекти́ви, ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось.

– Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним далеких перспектив (І. Франко);

Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом (Ю. Смолич);

Кооперація з європейськими партнерами у науковій та технологічній галузях може відкрити нові перспективи перед нашою країною (з наук. літ.);

// Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього.

Репортер з захопленням потер руку об руку і з не меншим захопленням почав інформувати свою дружину про план і перспективи на завтрашній день (М. Хвильовий);

Думки, сподівання, перспективи, які виношував Тур із Горицвітом, тепер чіткіше окреслились і поширшали (М. Стельмах);

// Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому.

Не відкладай надовго вияснення сеї справи, бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже знати свої перспективи (Леся Українка);

Нині мусили обходитись .. борщем на обід та яйцями. Завтра чекає нас та ж перспектива (М. Коцюбинський);

Далі літо, річка, відпустка – загалом дівчина зрозуміла, що перспективу на цей рік має якнайкращу (В. Підмогильний).

(1) В істори́чній перспекти́ві – під кутом зору історичного розвитку, в процесі історичного розвитку чого-небудь.

Тут [у повісті “Захар Беркут”] ми маємо широкі картини в історичній перспективі (М. Коцюбинський);

Вона [праця] буде оцінена лише в історичній перспективі (В. Еллан-Блакитний);

(2) У (в) перспекти́ві:

а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.).

Село [Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі – гарні гори (М. Коцюбинський);

б) в майбутньому; у дальшому розвитку.

Він швидко зорієнтувався і побачив той закон глибше, зрозумів його у перспективі (В. Кучер);

Україні пропонують у перспективі вступ до Європейського співтовариства (з газ.).