перспектива

ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж.

1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження.

Незвичайними для ока здаються ті твори пензля, де предмети другого плану не взяті в масштабі, не відповідають законам лінійної перспективи (Наука.., 6, 1964, 55);

// Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об’ємних предметів; об’ємність зображення.

Вабить сучасних художників, і живописців, і графіків, площинність і відсутність однолінійної перспективи, характерна для старовинної ікони (Літ. Укр., 20.VI 1967, 3);

// Зображення предметів на площині фотографії або кіноекрана з урахуванням зміни розміру та форми, викликаної різною відстанню їх від спостерігача.

Кіно запозичило з живопису мистецтво композиції, перспективи, світлотіні (Мист. кіно, 1960, 12).

2. Розділ нарисної геометрії, що вивчає правила зображення просторових тіл за допомогою проектування їх на площину.

Перспектива — наука про геометричні способи побудови предмета на площині (Архіт. Рад. Укр., 10, 1940, 42).

3. Простір, який можна охопити оком; вид у далину.

За селом, в далекій перспективі, одкривався чарівний світ (Коцюб., І, 1955, 392);

Обіпершись руками на підвіконня, він пильно вдивлявся в перспективу вулиці, що відкривалась з вікна (Шер., Перші загони, 1939, 11).

4. перев. мн. перспекти́ви, ти́в, перен. Можливості кого-, чого-небудь у майбутньому; сприятливі умови для майбутньої діяльності когось або наступного розвитку чогось.

— Зашуміло в голові від тих несподівано розкритих перед ним далеких перспектив (Фр., III, 1950, 37);

Для сніданку, отже, було дві перспективи: або сісти знову в авто.., або попоїсти тут під небом (Смолич, І, 1958, 47);

Добровільне об’єднання Української РСР з братніми радянськими республіками відкрило для неї широкі перспективи економічного, політичного і культурного розвитку (Ком. Укр., 6, 1966, 60);

// Плани, види на майбутнє; передбачення майбутнього.

Теорія Леніна про можливість перемоги соціалізму в одній країні дала пролетаріатові ясну перспективу боротьби (Біогр. Леніна, 1955, 148);

Голови колгоспів.. стали мислити творчо, працювати з перспективою,.. впроваджувати у виробництво кращий досвід та надбання науки (Ком. Укр., 12, 1966, 24);

— Скажіть, — питаю, — з якими перспективами їхали всі ви з Канади? — Що ж, найсвідоміші їхали таки працювати в комуні (Ірчан, II, 1958, 381);

// Те, що чекає на кого-небудь, що повинно статися з кимсь у майбутньому.

Не відкладай надовго вияснення сеї справи, бо мені хтілось би покінчити з нею скоріш, аби вже знати свої перспективи (Л. Укр., V, 1956, 379);

Нині мусили обходитись.. борщем на обід та яйцями. Завтра чекає нас та ж перспектива (Коцюб., III, 1956, 145).

В істори́чній перспекти́ві — під кутом зору історичного розвитку, в процесі історичного розвитку чого-небудь.

Тут [у повісті «Захар Беркут»] ми маємо широкі картини в історичній перспективі (Коцюб., III, 1956, 39);

Вона [праця] буде оцінена лише в історичній перспективі (Еллан, II, 1958, 81);

У (в) перспекти́ві:

а) на задньому плані (картини, краєвиду і т. ін.).

Село [Кучук-Ізель] незвичайно оригінальне. В перспективі — гарні гори (Коцюб., III, 1956, 176);

б) в майбутньому; у дальшому розвитку.

Економічний розквіт колгоспного ладу створює умови для поступового зближення, а в перспективі і злиття колгоспної власності з загальнонародною в єдину комуністичну власність (Програма КІІРС, 1961, 67);

Він швидко зорієнтувався і побачив той закон глибше, зрозумів його у перспективі (Кучер, Прощай.., 1957, 394).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перспектива — перспекти́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. перспектива — ок. оковид; (далека) плян; (широка) панорама, картина; (найближча) майбутнє; мн. ПЕРСПЕКТИВИ, г. вигляди, (розвитку) можливості, обрії. Словник синонімів Караванського
  3. перспектива — -и, ж. 1》 Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. || Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перспектива — Віддаль, (у часі) можливості, вигляди Словник чужослів Павло Штепа
  5. перспектива — Перспекти́ва, -ви; -кти́ви, -кти́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. перспектива — ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж. 1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Словник української мови у 20 томах
  7. перспектива — перспекти́ва (франц. perspective, від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) 1. Спосіб зображення об’ємних фігур на площині залежно від уявних змін їхньої величини, чіткості, зумовлений ступенем віддаленості від глядача. 2. Вид у далечінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. перспектива — Спосіб представлення тривимірних предметів на площині у такий спосіб, щоб у спостерігача виникло враження глибини; з точки зору геометрії — спосіб зображення просторових фігур на площині за допомогою центр. проекції. Універсальний словник-енциклопедія
  9. перспектива — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ... Словник синонімів української мови
  10. перспектива — рос. перспектива види, плани на майбутнє. Eкономічна енциклопедія
  11. перспектива — (фр. < лат. — добре бачити) 1. Багатопланова композиція протяжної вулиці або алеї. 2. Спосіб відображення просторового середовища, зображення об'ємних предметів на рівній площині або кривій поверхні, серед них найвідомішими вважаються... Архітектура і монументальне мистецтво