перспектива
(фр. < лат. — добре бачити)
1. Багатопланова композиція протяжної вулиці або алеї.
2. Спосіб відображення просторового середовища, зображення об'ємних предметів на рівній площині або кривій поверхні, серед них найвідомішими вважаються:
~ зворотна — паралельні лінії реальних предметів при зображенні були спрямовані у бік реального глядача, що розглядав картину, находячись за її межами. Перспектива зворотна була поширена у середньовічні часи.
~ повітряна — зображення предметного середовища з урахуванням зміни кольору і контрастності форм залежно від їхньої відстані від умовного глядача.
~ пряма (конічна) — паралельні лінії реальних предметів сходилися на лінії горизонту, яка розташовувалася на рівні того умовного глядача, очима якого в картині спостерігалося зображення. Перспектива пряма вживалася в образотворчому мистецтві, починаючи з епохи Ренесансу. Одним з різновидів є т. зв. жаб'яча перспектива, при якій глядач начебто сприймає середовище із занадто низької точки зору, начебто знаходячись майже на рівні землі. Її своєрідною протилежністю є перспектива зворотна "пташиного польоту", коли середовище зображається згори і з досить віддаленої точки.
Додатково див. аспектива, білатеральна перспектива.
Значення в інших словниках
- перспектива — перспекти́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перспектива — ок. оковид; (далека) плян; (широка) панорама, картина; (найближча) майбутнє; мн. ПЕРСПЕКТИВИ, г. вигляди, (розвитку) можливості, обрії. Словник синонімів Караванського
- перспектива — -и, ж. 1》 Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. || Відтворення на малюнку уявної зміни розміру, форми об'ємних предметів; об'ємність зображення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перспектива — Віддаль, (у часі) можливості, вигляди Словник чужослів Павло Штепа
- перспектива — Перспекти́ва, -ви; -кти́ви, -кти́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перспектива — ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж. 1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Словник української мови у 20 томах
- перспектива — перспекти́ва (франц. perspective, від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) 1. Спосіб зображення об’ємних фігур на площині залежно від уявних змін їхньої величини, чіткості, зумовлений ступенем віддаленості від глядача. 2. Вид у далечінь. Словник іншомовних слів Мельничука
- перспектива — Спосіб представлення тривимірних предметів на площині у такий спосіб, щоб у спостерігача виникло враження глибини; з точки зору геометрії — спосіб зображення просторових фігур на площині за допомогою центр. проекції. Універсальний словник-енциклопедія
- перспектива — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ... Словник синонімів української мови
- перспектива — ПЕРСПЕКТИ́ВА, и, ж. 1. Спосіб зображення на площині або на кривій поверхні об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Словник української мови в 11 томах
- перспектива — рос. перспектива види, плани на майбутнє. Eкономічна енциклопедія