перстенець
ПЕРСТЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч.
Зменш.-пестл. до пе́рстень.
– Розкажи, – сміється Ганна Федорівна. – Я ж бачу новий перстенець (Марко Вовчок);
Він має перстенець, який йому подарувала мати після закінчення гімназії (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)