перстенець

ПЕРСТЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до пе́рстень.

— Розкажи, — сміється Ганна Федорівна. — Я ж бачу новий перстенець (Вовчок, Вибр., 1937, 117);

Він має перстенець, який йому подарувала мати після закінчення гімназії (Гжицький, У світ.., 1960, 154).

Значення в інших словниках

1. перстенець — перстене́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. перстенець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до перстень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перстенець — ПЕРСТЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш.-пестл. до пе́рстень. – Розкажи, – сміється Ганна Федорівна. – Я ж бачу новий перстенець (Марко Вовчок); Він має перстенець, який йому подарувала мати після закінчення гімназії (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. перстенець — Перстене́ць, -нця́ м. 1) ум. отъ перстень. 2) раст. Cuscuta epilium. Вх. Пч. II. 31.  Словник української мови Грінченка