перфоратор
ПЕРФОРА́ТОР, а, ч.
1. Машина для буріння гірських порід; бурильний молоток.
Шпури бурять за допомогою пневматичних бурильних молотків, що приводяться в дію стисненим повітрям, ці молотки називають також перфораторами (від латинського слова перфораре – просвердлювати) (з наук.-попул. літ.);
Пневматичні молотки – перфоратори, зберігаючи сили робочого, ворушили напластування [породи] (Олесь Досвітній).
2. Апарат для пробивання отворів у стрічці, картці, кінострічці і т. ін. за певною системою.
Словник української мови (СУМ-20)