перфоратор
ПЕРФОРА́ТОР, а, ч.
1. Машина для буріння гірських порід; бурильний молоток.
Шпури бурять за допомогою пневматичних бурильних молотків, що приводяться в дію стисненим повітрям, ці молотки називають також перфораторами (від латинського слова перфораре — просвердлювати) (Таємн. вапна, 1957, 30);
Пневматичні молотки — перфоратори, зберігаючи сили робочого, ворушили напластування [породи] (Досв., Вибр., 1959, 307).
2. Апарат для пробивання отворів у стрічці, картці, кінострічці і т. ін. за певною системою.
Словник української мови (СУМ-11)