перхнути
ПЕРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал.
1. Побігти.
Де та сила візьметься, – знов перхну так, що аж залускотить (Сл. Б. Грінченка).
2. Набігти, наїхати.
Та й справді перхнуло до нас гостей, – як на погориджу [пожежу] (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)