перхнути
ПЕРХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал.
1. Побігти.
Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить (Сл. Гр.).
2. Набігти, наїхати.
Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу [пожежу] (Вовчок, І, 1955, 107).
Словник української мови (СУМ-11)