перчений
ПЕ́РЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до перчи́ти.
Ліві і праві опоненти послуговуються єдиною зброєю – словом. Дуже часто ці слова і солоні, і перчені, і гострі (з газ.).
2. у знач. прикм. Приправлений перцем.
Перчений борщ;
Перчена страва;
Обід скінчився; свахи заспівали: .. Ой що ж нам були за вжитки? Були наїдки й напитки .. Ой то нам були печені, ой то нам були перчені (І. Франко);
* У порівн. Пригасаючи на стежці лісовій, Ще довго лився спів, як перчений напій (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)