перчений

ПЕ́РЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перчи́ти.

2. у знач. прикм. Приправлений перцем.

Перчений борщ; Перчена страва; Обід скінчився; свахи заспівали: ..Ой що ж нам були за вжитки? Були наїдки й напитки.. Ой то нам були печені, ой то нам були перчені (Фр., VIII, 1952, 68);

Пригасаючи на стежці лісовій, Ще довго лився спів, як перчений напій (Рильський, Поеми, 1957, 236).

Значення в інших словниках

1. перчений — пе́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перчений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до перчити. 2》 у знач. прикм. Приправлений перцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перчений — ПЕ́РЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до перчи́ти. Ліві і праві опоненти послуговуються єдиною зброєю – словом. Дуже часто ці слова і солоні, і перчені, і гострі (з газ.). 2. у знач. прикм. Приправлений перцем.  Словник української мови у 20 томах
4. перчений — перче́ний перчений (м, ср, ст) ◊ перче́ні дотепи вульгарні, непристойні жарти (ср, ст)|| = масні жарти ◊ перче́ні жа́рти = перче́ні дотепи  Лексикон львівський: поважно і на жарт