перший
ПЕ́РШИЙ, а, е.
1. Числівник порядковий, який відповідає кількісному числівнику оди́н; який передує другому при нумерації або підрахунку однорідних предметів, явищ і т. ін.
Тимченкові цензура дозволила друкувати “Словницю”, і перший том (А –
О) друкується вже (М. Коцюбинський);
Та сама хата, що й в першій дії, тільки краще споряджена (Леся Українка);
Сагайда пропонував пораненим для безпечності спуститися вниз, на перший поверх, але ніхто з них не згоджувався на це (О. Гончар);
// Уживається як частина складених порядкових числівників.
Академію художеств я покинув. А інститут [комерційний] відвідував до тисяча дев'ятсот двадцятого чи двадцять першого року (О. Довженко);
// Уживається в датах як назва початкового дня місяця.
Настало перше грудня (М. Бажан);
// у знач. ім. пе́рша, шої, ж. Уживається на позначення години, якою починається доба.
– Ти коли вчора прийшов? – тихо спитала Ірина. – Десь близько першої... На розвозці приїхав... (А. Крижанівський);
О першій приходять газети з Москви (Л. Первомайський);
// у знач. ім. пе́рший, шого, ч.; пе́рша, шої, ж. Уживається на позначення об'єкта, який було названо перед іншим або називають на протиставлення іншому.
– Троє купців поділитися мали .. Другий мав грошей у два рази більше, ніж перший... (М. Коцюбинський);
Ми довго стояли, трясучи руки, як це завжди роблять і вороги, і друзі. Перші, щоб замаскувати ворожість, а другі – щоб заховати дружню теплоту (Ю. Яновський).
2. Який передує всім дальшим, наступним.
– На завтра рано-рано, чуть зоря, жінки, заливаючись слізьми, прощалися з дітками, .. перший раз потягли на панщину... (Панас Мирний);
Екзамен з російської мови прийшов [Улас] тримати з якимсь душевним неспокоєм .. І тому, коли надійшла його черга відповідати і гладенько причесана жінка з вродливим приємним обличчям попросила його до дошки, він зблід і довго не міг сказати першого слова (Григорій Тютюнник);
// тільки мн. Який стоїть на початку в ряді однорідних предметів, явищ і т. ін.
Параска і родилась, і зросла у Ратієвському дворі. Перші роки пройшли у розкошах, у достатках (Панас Мирний);
Безмірно любив Річенко, коли вона, провівши легко-легко рукою по волоссі, сідала грати, коли перші вступні акорди розлягалися в сій великій просторій залі (Г. Хоткевич);
Хомі пригадались перші бої під румунськими дотами (О. Гончар);
// Який стоїть, іде, їде і т. ін. попереду інших.
Показались перші лави петлюрівців (О. Довженко);
Три перші косарі йшли дружно і невтомно (Григорій Тютюнник).
3. Який виконує яку-небудь дію або є об'єктом дії раніше, ніж усі інші.
Не розглядівши, кажуть, броду, Не лізь прожогом перший в воду (І. Котляревський);
Грицько привітався перший: – Здоров, Чіпко! (Панас Мирний);
Ми першого зустріли очима Чайченка: сидів він проти дверей... (Марко Вовчок);
Василь Павлович Маслій закінчив університет в Казані.., він перший видавець біографії Кобзаря (з газ.).
4. Який не існував до певного моменту, якого не було раніше.
– Хочеш, – питаю, – я прочитаю, як бог творив світ і перших людей, як вони жили в раю, як согрішили й що їм було за те? (Панас Мирний);
У траві серед яблук-падалок сиділо одне наше дитинча, яке зовсім не розуміло життя. Тримаючи в руках яблуко, воно вперто намагалося вкусити його двома своїми першими зубками (О. Довженко);
// Не знаний, не звіданий, не пережитий раніше.
Поважно, з острахом, наче до першої сповіді, приступивсь Семен до граматки (М. Коцюбинський);
Кращого він нічого не знав у світі за цей перший поцілунок, за ці перші дівочі уста, що пахли весняним квітом і вологістю весни (М. Стельмах);
// Який з'явився найраніше в новому сезоні, році і т. ін. (про явища природи, рослини, плоди, тварин і т. ін.).
А би почала перша маківочка бриніти, вже й угледить [Горпина], і зараз вирве й любує єю, не натішиться (Марко Вовчок);
Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном (І. Нечуй-Левицький);
Високо в небі наче висів, тріпочучи крильцями, і радісно розливав свої трелі перший жайворонок (З. Тулуб).
5. Який є початковим етапом, нижчою формою чого-небудь; ранній.
Перший сон;
Перша молодість.
6. Який трапиться або станеться в найближчому майбутньому; найближчий за часом.
Відорвати гуцула від його гір, то все одно, що зв'язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря. І легіні тікали .. А коли не вдалося і ставав легінь жовнєрочком, – тікав при першій же можливості (Г. Хоткевич);
Служба в палацах, де потрібно було розважати пихате панство, була чужою для кобзарів – виходців з трудового народу. Тому й не дивно, що вони при першій нагоді залишали її (з наук. літ.);
// Який настав або відбувся безпосередньо після чого-небудь.
Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (Панас Мирний);
Першим рухом Марусі, коли вона прийшла до себе, було – тікати (Г. Хоткевич);
// Найближчий у просторі.
[Панса:] На першому заулку будуть ждати мої раби (Леся Українка);
Розвідка доповідала, що і в першому містечку, і далі противника не виявлено (О. Гончар).
7. Випадково зустрінутий або взятий без вибору.
З жалю та мила звінчалась З першим, хто трапився (Леся Українка);
Вхопивши першого піхотинця, якогось маленького, ластуватого, радісного, Козаков підняв його від землі і щосили притис до своїх грудей (О. Гончар).
8. Який перевершує всіх інших в якому-небудь відношенні; найбільший, найкращий, найвидатніший і т. ін.
В йому [палаці] тепер живе новий хазяїн Пісок, перший дукач на все Гетьманське, перша голова в повіті (Панас Мирний);
Першим учнем у класі став Гришко Саранчук (А. Головко);
Битись з ним [Федьком] і не пробуй – перший по силі на всю вулицю (В. Винниченко);
// Який має найбільше значення; найголовніший.
– Ти хочеш, мабуть, щоб ми не поважали першого святого закону товариства, покинули б братів своїх (О. Довженко);
Найбільш шановані гості [на весіллі] в усіх народів – батьки (їх називали “перші гості”), далі – посаджені батьки, куми (з публіц. літ.).
9. муз. Який виконує основну мелодію, партію (про голос, музичний інструмент).
Ні, не забуду я про друга, про голос той, що часто чув. Співав я першим, а ти другим, та ти в любові першим був (В. Сосюра);
Артем – перша скрипка, навіть не поворухнувся, навіть не глянув у бік капельмейстера (О. Іваненко).
10. діал. Колишній.
Усі, хто знав її, – жалкували молоду, тиху молодицю й її дочку малу, згадуючи їх перший талан та балакаючи про біду їх теперішню (Марко Вовчок).
11. Яким починається обід (про рідку страву).
У XVIII ст. на Україні дуже поширюються посіви картоплі, яка швидко впроваджується в харчування населення. Її починають широко використовувати для приготування перших і других страв (з наук.-попул. літ.);
// у знач. ім. пе́рше, шого, с. Рідка страва (суп, борщ і т. ін.), якою починається обід.
Зупинилися на трасі підобідати. У затишному кафе полали національні страви: на перше – полтавські галушки, на друге – крученики (з публіц. літ.).
12. у знач. вставн. сл. пе́рше, шого, с. Те саме, що по-пе́рше. Брат у пе́рших <�Двою́рідний брат> див. брат;
Пе́рша ле́ді див. ле́ді;
Пе́рша лі́нія див. лі́нія;
Пе́рша осо́ба; Пе́рші осо́би див. осо́ба;
Пе́рша полови́на дня (ти́жня, мі́сяця і т. ін.) див. полови́на;
Пе́рша світова́ війна́ див. війна́;
Пе́рша хви́ля див. хви́ля¹;
(1) Пе́рше (свя́то Пе́ршого) тра́вня – день міжнародної солідарності трудящих усього світу, єдності, братерства робітників усіх країн.
Вийшла молодість на площі Перше травня зустрічать (В. Сосюра);
А ось настало Перше травня, свято працюючого люду (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)