перший-ліпший

ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ, а, е.

1. Який найраніше трапився, зустрівся і т. ін.

Він [Лис Микита] ускочив у першу-ліпшу порожню нору (І. Франко);

Лишався єдиний вихід: прямувати навпростець, надибати перше-ліпше село і там розпитати про дорогу на станцію (О. Гуреїв).

2. Кожний із великої кількості; який завгодно, будь-який.

[Наталя:] У нас перша-ліпша доярка, пастух, сапальниця на буряках може стати людиною, знаменитою на весь світ (І. Микитенко).

Значення в інших словниках

1. перший-ліпший — пе́рший-лі́пший прикметник  Орфографічний словник української мови
2. перший-ліпший — БУДЬ-ХТО́ (немає значення, байдуже хто), АБИ́ХТО рідше, ХОЧ ХТО́ розм., ХТО-БУ́ДЬ розм. рідше; ХТО ЗАВГО́ДНО розм., ХТО ПОПА́ЛО (ХТО ПОПАДЕ́) розм., ХТО ХО́ЧЕШ (ХТО ХО́ЧЕТЕ і т. ін.) розм., ХТО ПРИПА́ЛО (ХТО ПРИПАДЕ́) розм. рідше, ХТО ПРИ́ЙДЕТЬСЯ розм.  Словник синонімів української мови