першочергово

ПЕРШОЧЕРГО́ВО.

Присл. до першочерго́вий.

Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я – студент – підлягав мобілізації першочергово (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. першочергово — першочерго́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. першочергово — див. насамперед; спочатку  Словник синонімів Вусика
3. першочергово — Присл. до першочерговий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. першочергово — ПЕРШОЧЕРГО́ВО. Присл. до першочерго́вий. Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я — студент — підлягав мобілізації першочергово (Смолич, Театр.., 1940, 15).  Словник української мови в 11 томах