Великий тлумачний словник сучасної мови

першочергово

першочерго́во

Присл. до першочерговий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. першочергово — першочерго́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. першочергово — див. насамперед; спочатку  Словник синонімів Вусика
  3. першочергово — ПЕРШОЧЕРГО́ВО. Присл. до першочерго́вий. Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я – студент – підлягав мобілізації першочергово (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  4. першочергово — ПЕРШОЧЕРГО́ВО. Присл. до першочерго́вий. Місто зайняли денікінці і негайно оголосили мобілізацію. Я — студент — підлягав мобілізації першочергово (Смолич, Театр.., 1940, 15).  Словник української мови в 11 томах