перія

ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал.

1. Ряд (будинків).

Кожен ряд домів там зветься перія, – це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (А. Свидницький).

2. Бік (вулиці).

Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. перія — Пере́сторона, пе́рія: — ряд хат, куток селища [V] — частина чогось (наприклад, куток села) [14] — частина чогось (напр., села) [V]  Словник з творів Івана Франка
2. перія — перія́ іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. перія — -ї, ж., діал. 1》 Ряд будинків. 2》 Бік вулиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. перія — РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. перія — ПЕРІЯ́, ї́, ж., діал. 1. Ряд (будинків). Кожен ряд домів там зветься перія, — це поздовжня перія, то поперечня. Це саме чоло міста: тут найбагатші купці, тут крамниці (Свидн., Люборацькі, 1955, 18). 2. Бік (вулиці). Оцією вулицею підете, то по правій перії його хата (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
6. перія — Перія́, -рії́ ж. Рядъ, линія домовъ вдоль улицы. Св. Л. 23. Оцією вулицею підете, то по правій пери його хата. Екат. В кінці цієї перії третя хата його від краю. Ольгоп. у. Осажу його (село) в три перії: перша перія старими людьми, друга перія із парубками. Чуб. III. 423.  Словник української мови Грінченка