песимізм
ПЕСИМІ́ЗМ, у, ч.
Світосприймання, перейняте смутком, безнадією, зневірою в успіх, у краще майбутнє; протилежне оптимізм.
Бездіяльність породжує почуття безвиході, безнадійності, огульне заперечення і песимізм, коротше кажучи – смуток (із журн.);
Оптимізм і песимізм виступають і як певні риси суспільної психології, що характеризують настрій мас (із журн.);
– Головне – знайти собі діло. Тоді песимізм як рукою зніме (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)