пеститися

ПЕ́СТИ́ТИСЯ, пе́щу́ся, пе́стишся, недок.

1. Пестити одне одного або ніжно горнутися, ластитися до кого-небудь, виявляючи любов, ласку, ніжність.

Він злостився, коли вона тулилася до нього, кляв, коли вона починала дрочитися з ним або пеститися (І. Франко);

* Образно. Їх [сосен] пишні корони пестилися з облаками [хмарами] (О. Кобилянська).

2. Ніжитись, перебуваючи в стані спокою, бездіяльності.

Славко, мабуть, пеститься; трошки головка заболіла, трошки зденервований та й уже має себе за хорого (Л. Мартович);

* Образно. В міцних скелястих берегах лежить, пеститься глибоке безмежне море (С. Черкасенко).

Значення в інших словниках

1. пеститися — пе́сти́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пеститися — пещуся, пестишся, недок. 1》 Пестити одне одного або ніжно горнутися, ластитися до кого-небудь, виявляючи любов, ласку, ніжність. 2》 Ніжитись, перебуваючи в стані спокою, бездіяльності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пеститися — НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи.  Словник синонімів української мови
4. пеститися — ПЕ́СТИ́ТИСЯ, пе́щу́ся, пе́стишся, недок. 1. Пестити одне одного або ніжно горнутися, ластитися до кого-небудь, виявляючи любов, ласку, ніжність. Він злостився, коли вона тулилася до нього, кляв, коли вона починала дрочитися з ним або пеститися (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. пеститися — Пеститися, -щуся, -стишся гл. Нѣжиться. Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити. Ном.  Словник української мови Грінченка