пестощі
ПЕ́СТОЩІ, ів, мн.
Ласкаві, ніжні дотики, поцілунки і т. ін. як вияв любові, прихильності до кого-небудь.
Вона чула, що син не любить її, не терпить її пестощів (І. Франко);
Гашіца несвідомо пригорнулась до Йона, цілою істотою віддаючись гарячим пестощам парубковим... (М. Коцюбинський);
Свирид Яковлевич пригорнув доньку до себе і величезною матроською долонею погладив її коси. Від цих пестощів присмирніла Настечка, схиливши додолу голову (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)