печеричка
ПЕЧЕРИ́ЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до печери́ця 1.
– А хто любить грибки, А я печерички; А хто любить дівки, А я молодички! (І. Нечуй-Левицький);
Поруч з печеричками розсілися рядком, мов братики з сестричками, піддубки під дубком (Н. Забіла);
* У порівн. – А я не боюся бугая, – похвалився Митруньо, найменший від усіх. Стояв поміж хлопцями, неначе маленька печеричка (Л. Мартович).
Словник української мови (СУМ-20)