печище

ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с.

Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі.

з селянським господарством окремої сім'ї в Київській Русі збереглись в деяких місцях спільні господарства сімейних общин, які об'єднували певну кількість споріднених сімей.. Така сімейна община відома.. у слов'янського населення..; на Балканах її називали задругою, в Росії – печищем і дворищем (з навч. літ.).

ПЕЧИ́ЩЕ², а, с.

Рештки зруйнованої або обгорілої печі.

Чимале дворище, ще вчора .. по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось. Замість хати на кучугурі золи та вугілля чорною марою стояло печище (Панас Мирний);

Не стало ні хат, ні садів, ні добрих веселих людей. Одні лише печища довго біліли серед попелу (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. Печище — Пе́чище іменник середнього роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. печище — див. гарище  Словник синонімів Вусика
3. печище — I п`ечище-а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі. II печ`ище-а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім'я у росіян на півночі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. печище — I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян).  Словник синонімів української мови
5. печище — ПЕЧИ́ЩЕ¹, а, с. Сімейна громада, велика патріархальна сім’я у росіян на півночі. ПЕЧИ́ЩЕ², а, с. Рештки зруйнованої, розваленої печі. Чимале дворище, ще вчора.. по-господарськи впорядковане, тепер, все покрите попелом, курілось.  Словник української мови в 11 томах
6. печище — Пе́чище, -ща с. 1) Дно печи. Черном. 2) Мѣсто, гдѣ была печь, а послѣ разрушенія дома осталась глина и кирпичъ. 3) Выжженное сонцемъ мѣсто. Черк. у.  Словник української мови Грінченка