пиловий
ПИЛОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до пил 1.
Організм людини в певній мірі захищений від проникнення в нього пилових часточок: більша частина їх затримується у верхніх дихальних шляхах (з навч. літ.);
// Який складається з пилу, має вигляд пилу; до складу якого входить пил.
Вітри розвіюють піски, а на суглинистих ґрунтах викликають пилові (чорні) бурі (з наук.-попул. літ.);
Пилові відкладення;
// Який спричиняється пилом.
Сухе прибирання приміщень призводить до розсіювання осілого пилу, збільшення кількості мікробів у повітрі і поширення пилових інфекцій (з навч. літ.);
// Признач. для вловлювання пилу.
Чи бачили ви, як на фабриці [агломераційній] видаляють пил з так званих пилових мішків? (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)