пиловий
ПИЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до пил 1.
Організм людини в певній мірі захищений від проникнення в нього пилових часточок: більша частина їх затримується у верхніх дихальних шляхах (Метод. викл. анат.., 1955, 122);
// Який складається з пилу, має вигляд пилу; до складу якого входить пил.
Вітри розвіюють піски, а на суглинистих грунтах викликають пилові (чорні) бурі (Наука.., 8, 1959, 28);
Пилові відкладення;
// Який спричиняється пилом.
Сухе прибирання приміщень призводить до розсіювання осілого пилу, збільшення кількості мікробів у повітрі і поширення пилових інфекцій (Метод. викл. анат.., 1955, 122);
// Признач. для вловлювання пилу.
Чи бачили ви, як на фабриці [агломераційній] видаляють пил з так званих пилових мішків? (Наука.., 6, 1960,13).
Словник української мови (СУМ-11)