пильщик
ПИ́ЛЬЩИК¹, а, ч.
Те саме, що пиля́р.
Прибіг він до пильщиків, що близько дерева пиляли (П. Чубинський);
На високих березових козлах загойдалися пильщики, розрізуючи дві грубезні колоди (В. Кучер).
ПИ́ЛЬЩИК², а, ч.
Комаха родини перетинчастокрилих, звичайно шкідлива для рослин.
Роздовбуючи гнилу деревину, відриваючи кору, дятел знищує тисячі личинок короїдів, лубоїдів, пильщиків (з наук. літ.);
Яблуневий пильщик .. пошкоджує зав'язь плодів яблуні і викликає їх осипання (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)