пирск

ПИРСК, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. пи́рскати.

Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. пирск — пирск вигук незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. пирск — розм. Уживається як присудок за знач. пирскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пирск — ПИРСК, розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати. Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (Вас., II, 1959, 173).  Словник української мови в 11 томах