пирск
ПИРСК, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. пи́рскати.
Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пирск — пирск вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- пирск — розм. Уживається як присудок за знач. пирскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пирск — ПИРСК, розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати. Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (Вас., II, 1959, 173). Словник української мови в 11 томах