пирск
ПИРСК, розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати.
Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (Вас., II, 1959, 173).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пирск — пирск вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- пирск — розм. Уживається як присудок за знач. пирскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пирск — ПИРСК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати. Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах