пирск

ПИРСК, розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати.

Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (Вас., II, 1959, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пирск — пирск вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. пирск — розм. Уживається як присудок за знач. пирскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пирск — ПИРСК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. пи́рскати. Кость пирскнув, похлинувся, кашляє. Вітя ложку од себе, хапається за груди: пирск! пирск! (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах