пирувати

ПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст.

Те саме, що бенкетува́ти.

Олексій .. пирував з товариством до пізньої ночі (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. пирувати — пирува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пирувати — БЕНКЕТУВА́ТИ (брати участь у бенкеті, гуляти на бенкетах), ПИРУВА́ТИ заст.; ГУЛЯ́ТИ, ПИ́ТИ-ГУЛЯ́ТИ підсил. розм. (брати участь у бучних гулянках). Пани з нудьги бенкетували в своїх пишних наметах (І.  Словник синонімів української мови
3. пирувати — ПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Те саме, що бенкетува́ти. Олексій.. пирував з товариством до пізньої ночі (П. Куліш, Вибр., 1969, 296).  Словник української мови в 11 томах