Орфографічний словник української мови

пирувати

пирува́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пирувати — ПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Те саме, що бенкетува́ти. Олексій .. пирував з товариством до пізньої ночі (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
  2. пирувати — БЕНКЕТУВА́ТИ (брати участь у бенкеті, гуляти на бенкетах), ПИРУВА́ТИ заст.; ГУЛЯ́ТИ, ПИ́ТИ-ГУЛЯ́ТИ підсил. розм. (брати участь у бучних гулянках). Пани з нудьги бенкетували в своїх пишних наметах (І.  Словник синонімів української мови
  3. пирувати — ПИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Те саме, що бенкетува́ти. Олексій.. пирував з товариством до пізньої ночі (П. Куліш, Вибр., 1969, 296).  Словник української мови в 11 томах