Орфографічний словник української мови

пирхання

пи́рхання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пирхання — -я, с. Дія за знач. пирхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пирхання — ПИ́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́рхати. Він купався, зайшовши по груди у річку, і, поринаючи й надовго зникаючи під водою, а то виринаючи знов з пирханням та кректанням, невдоволено кричав до тих, що були на березі (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. пирхання — ПИ́РХАННЯ, я, с. Дія за знач. пи́рхати. Він купався, зайшовши по груди у річку, і, поринаючи й надовго зникаючи під водою, а то виринаючи знов з пирханням та кректанням, невдоволено кричав до тих, що були на березі (Довж.  Словник української мови в 11 томах