пискотня

ПИСКОТНЯ́, і́, ж., розм.

Те саме, що писк.

Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: – Іди сюди, як тебе... Мов розв'язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... – Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. пискотня — пискотня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пискотня — -і, ж., розм. Те саме, що писк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискотня — Пискотня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пискотня — ПИСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що писк. Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: — Іди сюди, як тебе… Мов розв’язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... — Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (Вас., II, 1959, 137).  Словник української мови в 11 томах