пискотня
ПИСКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що писк.
Вийшла [завідуюча дитбудинком] умита, спокійна. Голос твердий, як криця: — Іди сюди, як тебе… Мов розв’язався мішок із гаморок: крик, зик, пискотня... — Мишко, сюди! Мишко, кличуть!.. (Вас., II, 1959, 137).
Словник української мови (СУМ-11)