пискотіти
ПИСКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок., розм.
Те саме, що пища́ти 1, 2.
В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (О. Донченко);
– Випливайте наверх, бідні душі! – крикнув Русин, але душі не випливали, тілько все пискотіли (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)