пискотіти

ПИЩАТИ (видавати тонкі різкі звуки), ПИ́СКАТИ, ПИСКОТІ́ТИ, ПІ́КАТИ розм.; ЦЯ́ПАТИ розм., ЦІ́ПКАТИ розм., ЦЯПОТІ́ТИ діал. (перев. про курчат та деяких пташок). — Док.: пи́снути, пи́скнути, пі́кнути, ця́пнути. У торішній траві пищали й вовтузилися миші (З. Тулуб); Десь у кущах настирливо пискала пташина (П. Панч); В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (О. Донченко); Пікають (пташенята) та так уже страдно ротиками зітхають (А. Тесленко); В гніздах бакланів.. дуже цяпають пташенята (з журналу); В городі ціпкають курчата.

Значення в інших словниках

1. пискотіти — пискоті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пискотіти — -очу, -очеш, недок. Те саме, що пищати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискотіти — ПИСКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок., розм. Те саме, що пища́ти 1, 2. В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (О. Донченко); – Випливайте наверх, бідні душі! – крикнув Русин, але душі не випливали, тілько все пискотіли (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. пискотіти — ПИСКОТІ́ТИ, очу́, о́чеш, недок. Те саме, що пища́ти 1, 2. В старому вітряку пискотіли й шаруділи миші (Донч., IV, 1957, 208); — Випливайте наверх, бідні душі! — крикнув Русин, але душі не випливали, тілько все пискотіли (Фр., II, 1950, 124).  Словник української мови в 11 томах