пискун

ПТАШЕНЯ́ (маля птаха), ПТАША́, ПОТЯ́ діал.; ГОЛОПУ́ЦЬОК розм., ПУ́ЦЬВІРІНОК діал., ГОЛОЦЮ́ЦЬОК діал. (перев. ще без пір'я); ПИСКЛЯ́ розм., ПИСКУ́Н розм. (яке пищить). Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок); А може, вони просто раділи весні і сонцю, широкому розливу Ворскли і пташатам, які незабаром народяться в цьому старому гнізді? (І. Цюпа); Сіло потя на ворота (коломийка); — Діти, що пташенята: поки голопуцьки, сидять в гнізді, а оперилися — полетіли хто куди (П. Кочура); Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); — А то приносить гніздечко якось і голоцюцьки: "Що оце, мамо?!" (А. Тесленко).

Значення в інших словниках

1. пискун — писку́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. пискун — -а, ч., розм. Те саме, що пискля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пискун — ПИСКУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пискля́. Як півень закричить бувало вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, – Все птаство злякане в гущавину тікає Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав... (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах
4. пискун — ПИСКУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що пискля́. Як півень закричить бувало вартовий, Уздрівши коршака, що в небесах кружляє, — Все птаство злякане в гущавину тікає Від пискунів-курчат до пишнохвостих пав… (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 92).  Словник української мови в 11 томах