питальник

ПИТА́ЛЬНИК, а, ч.

Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни.

До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних “питальників” (з наук. літ.);

До речі, у відповідях на соціолінгвістичний питальник один із інформантів зауважив, що правильною є невідмінювана форма прізвищ на -ко (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. питальник — пита́льник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. питальник — -а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питальник — Пита́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. Питальник — Див. «Катехізис».  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
5. питальник — ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних «питальників» (Розв. науки в УРСР.., 1957, 83).  Словник української мови в 11 томах