питальник
ПИТА́ЛЬНИК, а, ч.
Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни.
До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних “питальників” (з наук. літ.);
До речі, у відповідях на соціолінгвістичний питальник один із інформантів зауважив, що правильною є невідмінювана форма прізвищ на -ко (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питальник — пита́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- питальник — -а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питальник — Пита́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- Питальник — Див. «Катехізис». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- питальник — ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних «питальників» (Розв. науки в УРСР.., 1957, 83). Словник української мови в 11 томах