питальник

пита́льник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питальник — -а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. питальник — Пита́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. Питальник — Див. «Катехізис». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. питальник — ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних “питальників” (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. питальник — ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних «питальників» (Розв. науки в УРСР.., 1957, 83). Словник української мови в 11 томах