1. Словник української мови в 11 томах

питальник

ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни.

До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних «питальників» (Розв. науки в УРСР.., 1957, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питальник — пита́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. питальник — -а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. питальник — Пита́льник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. Питальник — Див. «Катехізис». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. питальник — ПИТА́ЛЬНИК, а, ч. Перелік питань з якої-небудь наукової теми, з певної навчальної дисципліни. До серйозних досягнень науки [діалектології], на жаль, поки що не можна віднести того важливого, що стосується укладання відповідних “питальників” (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах