питальний
ПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає питання або вживається для його вираження.
На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають стверджуючій, окличній, питальній інтонаціям (Худ. чит.., 1955, 115);
Питальні займенники не позначають якихось осіб, предметів, явищ, ознак, а тільки вказують, що вони повинні бути названі і спонукають співбесідника назвати їх (Сучасна укр. літ. мова, II, 1969, 271).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- питальний — пита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- питальний — -а, -е. Який виражає питання або вживається для його вираження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питальний — Пита́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- питальний — ПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає питання або вживається для його вираження. На письмі закінчені висловлювання – фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Словник української мови у 20 томах
- питальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ (який виражає запитання), ЗАПИ́ТЛИВИЙ, ПИТА́ЛЬНИЙ. Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (В. Собко); Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Питальні речення. Словник синонімів української мови