1. Словник української мови у 20 томах

питальний

ПИТА́ЛЬНИЙ, а, е.

Який виражає питання або вживається для його вираження.

На письмі закінчені висловлювання – фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають стверджуючій [стверджувальній], окличній, питальній інтонаціям (з навч. літ.);

Питальні займенники не позначають якихось осіб, предметів, явищ, ознак, а тільки вказують, що вони повинні бути названі і спонукають співбесідника назвати їх (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питальний — пита́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. питальний — -а, -е. Який виражає питання або вживається для його вираження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. питальний — Пита́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. питальний — ЗАПИТА́ЛЬНИЙ (який виражає запитання), ЗАПИ́ТЛИВИЙ, ПИТА́ЛЬНИЙ. Увечері Камнєв зустрів Гаркавого запитальним поглядом (В. Собко); Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (М. Зарудний); Питальні речення. Словник синонімів української мови
  5. питальний — ПИТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає питання або вживається для його вираження. На письмі закінчені висловлювання — фрази відділяються крапкою, знаком оклику, знаком питання. Ці розділові знаки відповідають стверджуючій, окличній, питальній інтонаціям (Худ. Словник української мови в 11 томах