пихонути

ПИХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Підсил. до пхну́ти.

Та як пихоне [дівчина] його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. пихонути — пихону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пихонути — -ну, -неш, док., розм. Підсил. до пхнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пихонути — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док.  Словник синонімів української мови
4. пихонути — ПИХОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Підсил. до пхну́ти. Та як пихоне [дівчина] його руками своїми, так Чіпка й клюнув носом у зелену траву (Мирний, І, 1949, 167).  Словник української мови в 11 томах