пиховито
ПИХОВИ́ТО.
Присл. до пихови́тий.
– Я справді стою вище буденних пристрастей і дріб'язкових непорозумінь, – пиховито заявив поет (П. Загребельний);
Шилохвіст пиховито проходжувався перед строєм, притримуючи біля боку вищерблену шаблюку в старих витертих піхвах (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)