пиховито
ПИХОВИ́ТО. Присл. до пихови́тий.
— Я справді стою вище буденних пристрастей і дріб’язкових непорозумінь, — пиховито заявив поет (Загреб., День.., 1964, 268);
Шилохвіст пиховито проходжувався перед строєм, притримуючи біля боку вищерблену шаблюку в старих витертих піхвах (Збан., Між.. людьми, 1955, 98).
Словник української мови (СУМ-11)